тутівництво

[tutiʋnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Історичний термін для позначення політики та ідеології, що проголошує необхідність розвитку України виключно в межах її етнічних територій, зосереджуючись на власних силах та ресурсах, без активного виходу на міжнародну арену або прагнення до політичної незалежності; пов’язаний з діяльністю та поглядами частини українських соціал-демократів (спираючись на прізвище їхнього лідера Михайла Тутки) на початку XX століття.

  2. У переносному значенні — обмеженість інтересів, поглядів або діяльності рамками місцевого, локального середовища; регіональна або місцева замкнутість, небажання чи нездатність враховувати ширший контекст.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тутівництво, р. тутівництва, д. тутівництву, з. тутівництво, о. тутівництвом, м. тутівництві, к. тутівництво

Більше записів