тутівництво

1. Історичний термін для позначення політики та ідеології, що проголошує необхідність розвитку України виключно в межах її етнічних територій, зосереджуючись на власних силах та ресурсах, без активного виходу на міжнародну арену або прагнення до політичної незалежності; пов’язаний з діяльністю та поглядами частини українських соціал-демократів (спираючись на прізвище їхнього лідера Михайла Тутки) на початку XX століття.

2. У переносному значенні — обмеженість інтересів, поглядів або діяльності рамками місцевого, локального середовища; регіональна або місцева замкнутість, небажання чи нездатність враховувати ширший контекст.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |