турляти

[turljɑtɪ] Дієслово

Буква:Т

Значення

  1. Розмовне. Швидко й недбало говорити, балакати, часто без змістовного навантаження; теревенити.

  2. Розмовне. Неперехідне. Швидко рухатися, їхати або бігти, часто з відтінком недбалості, легкості; котити, тюпцяти.

  3. Діалектне. Перехідне. Легко штовхати, котити щось; качати, совати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я турляю, ти турляєш, він турляє, ми турляємо, ви турляєте, вони турляють

Більше записів