Значення
-
(про механізми, пристрої) видавати рівномірний, глухий, гуркотливий звук під час роботи; гуркотіти.
-
(перен., розм.) говорити багато, швидко та невиразно, часто про щось несуттєве; базікати, теревенити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я туркочуся, ти туркотишся, він туркотиться, ми туркотимося, ви туркотитеся, вони туркотяться