Значення
-
(про птахів, переважно про голубів) видавати характерні горлові звуки, булькотати, воркувати.
-
(переносно, розмовне) говорити швидко, багато і незрозуміло, бубоніти; теревенити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я туркочуся, ти туркочешся, він туркочеться, ми туркочемося, ви туркочетеся, вони туркочються