туркало

1. (діал.) Великий, незграбний посуд для води, зроблений з випаленої глини; глечик, макітра великого розміру.

2. (перен., розм., зневажл.) Неповоротка, незграбна людина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |