турготіти

[turɦotitɪ] Дієслово

Буква:Т

Значення

  1. Видавати низькі, глухі, переривчасті звуки, нагадуючи віддалені постріли або гуркіт (про роботу двигуна, механізму тощо).

  2. Розмовляти швидко, багато і голосно, часто з приводу чогось незначного; базікати, теревенити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я тургочу, ти турготиш, він турготить, ми турготимо, ви турготите, вони турготять

Більше записів