турчин

[turt͡ʃɪn] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Етнічна назва представника тюркських народів, що населяли Османську імперію (переважно сучасних турків); осман, османець.

  2. У давньому та фольклорному вжитку — ворог, завойовник, чужинець із Сходу, часто саме османський воїн.

  3. Переносно — про людину з суворим, жорстоким або деспотичним характером.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. турчин, р. турчина, д. турчину, з. турчина, о. турчиним, м. турчині, к. турчине

Більше записів