турбулізація

[turbulizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

(у фізиці, гідродинаміці) перехід ламінарного (спокійного, шаруватого) потоку рідини чи газу в турбулентний (бурхливий, нерегулярний), що супроводжується утворенням вихорів і хаотичних пульсацій.
(у металургії) процес інтенсивного перемішування металу в плавільному агрегаті (наприклад, в ковші) за допомогою вдування газу (азоту, аргону) з метою вирівнювання його хімічного складу та температури, видалення неметалевих включень і газів.
(переносно, у соціальних науках) процес введення системи, суспільства чи стану в стан хаосу, невизначеності, нестабільності; дестабілізація.

Граматичні форми:

н. турбулізація, р. турбулізації, д. турбулізації, з. турбулізацію, о. турбулізацією, м. турбулізації, к. турбулізаціє