турбоустановка

[turboustɑnoʋkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Спеціальна технологічна установка, основним робочим органом якої є турбіна, що перетворює енергію пари, газу або води на механічну роботу для приводу генератора, насоса, компресора чи іншого обладнання.

  2. Скорочена назва турбогенераторної установки — агрегату, що складається з парової або газової турбіни та електричного генератора, з’єднаних між собою, і призначеного для вироблення електричної енергії на теплових або атомних електростанціях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. турбоустановка, р. турбоустановки, д. турбоустановці, з. турбоустановку, о. турбоустановкою, м. турбоустановці, к. турбоустановко

Більше записів