1. Метод аналізу речовин у розчинах, що ґрунтується на вимірюванні інтенсивності світла, розсіяного частинками, які утворюються в результаті хімічної реакції або присутні у вигляді суспензії.
2. Науково-аналітична дисципліна, що вивчає та застосовує методи визначення концентрації або розмірів частинок у мутних середовищах на основі вимірювання їхньої здатності розсіювати світло.