туранга

1. Рід дерев родини вербових (Salicaceae), поширений у Центральній Азії, зокрема вид тополя євфратської (Populus euphratica), який здатний виживати в посушливих та засолених ґрунтах.

2. Поетичне позначення тополі, що часто вживається в східній, зокрема тюркомовній, поезії та фольклорі.

3. У культурі та міфології деяких тюркських народів — символ життя, відродження та духовного пошуку, священне дерево.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |