туранга

[turɑnɦɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Рід дерев родини вербових (Salicaceae), поширений у Центральній Азії, зокрема вид тополя євфратської (Populus euphratica), який здатний виживати в посушливих та засолених ґрунтах.

  2. Поетичне позначення тополі, що часто вживається в східній, зокрема тюркомовній, поезії та фольклорі.

  3. У культурі та міфології деяких тюркських народів — символ життя, відродження та духовного пошуку, священне дерево.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. туранґа, р. туранґи, д. турандзі, з. туранґу, о. туранґою, м. турандзі, к. туранґо

Більше записів