турач

[turɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Птах родини фазанових, що мешкає в Африці та на півдні Європи, сіро-коричневого забарвлення з дрібним візерунком; франклін (вид Alectoris chukar).

  2. Рід птахів родини фазанових, до якого належать кеклик, чукар та інші види (рід Alectoris).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. турач, р. турача, д. турачеві, з. турача, о. турачем, м. турачеві, к. турачу

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘турач’ позначає птаха з родини фазанових, відомого також як турач або рябчик. Воно походить з тюркських мов, де основа ‘tur-‘ означає ‘стояти’. Це пов’язано з тим, що птах часто завмирає на місці, коли відчуває небезпеку. Споріднені слова в інших мовах, як-от туркменське ‘турач’, підтверджують це походження.
Споріднені слова:фазан, куріпка, перепілка

Більше записів