Значення
-
Розмовне, зневажливе позначення людини, яка відрізняється обмеженим розумом, повільно мислить, не кмітлива; дурень, недоумкуватий.
-
Заст. або регіон. Глухий кут, сліпа вулиця, тупик (у просторовому значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тупиця, р. тупиці, д. тупиці, з. тупицю, о. тупицею, м. тупиці, к. тупиця