тупиця

1. Розмовне, зневажливе позначення людини, яка відрізняється обмеженим розумом, повільно мислить, не кмітлива; дурень, недоумкуватий.

2. Заст. або регіон. Глухий кут, сліпа вулиця, тупик (у просторовому значенні).