1. Розмовна назва тупого, негострого ножа або іншого ріжучого інструменту.
2. Переносно: про людину, яка повільно мислить, важко розуміє; тупиця, тюхтій.
тупилка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови