тупуватий
[tupuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Недостатньо кмітливий, з обмеженими розумовими здібностями; нездатний швидко зрозуміти щось, трохи тупий.
-
Який виражає недостатню кмітливість, обмеженість; свідчить про відсутність розуміння (про погляд, вираз обличчя тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тупуватий, р. тупуватого, д. тупуватому, з. тупуватого, о. тупуватим, м. тупуватім