тупотня

1. Шум, гуркіт, що виникає від частих і сильних ударів ногами об землю, підлогу тощо; тупіт.

2. Перен. Шумна, метушлива діяльність, клопіт, часто без істотних результатів; метушня.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |