Тупоголовість — властивість за значенням прикметника «тупоголовий»; обмеженість розуму, нездатність до глибокого мислення, тупість.
тупоголовість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Тупоголовість — властивість за значенням прикметника «тупоголовий»; обмеженість розуму, нездатність до глибокого мислення, тупість.
Відсутні