Значення
-
Властивість або стан туподумця; обмеженість, примітивність мислення, нездатність до глибокого аналізу та розумових зусиль.
-
Конкретна думка, висловлювання або вчинок, що свідчать про таку обмеженість розуму; нерозумна, безглузда дія чи ідея.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. туподумство, р. туподумства, д. туподумству, з. туподумство, о. туподумством, м. туподумстві, к. туподумство