тупість

[tupistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника «тупий»; обмеженість розуму, недостатня кмітливість, повільність мислення.

  2. Відсутність гостроти (про ріжучий або колючий предмет); затупленість.

  3. Перен. Відсутність виразності, яскравості, інтенсивності; млявість, слабкість (про відчуття, почуття тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тупість, р. тупості, д. тупості, з. тупість, о. тупістю, м. тупості, к. тупосте

Більше записів