тупало

1. (діал.) Товста, важка палиця, кийок, довга палка, якою б’ють або тикають щось.

2. (перен., розм.) Про незграбну, неспритну, повільну або не кмітливу людину.

3. (техн.) Інструмент у вигляді металевого або дерев’яного стрижня з тупим кінцем для забивання, утрамбовування, розбирання конструкцій тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |