тунелюючий
[tunɛljujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(фіз.) Такий, що має властивість тунелювання — подолання мікрочастинкою потенційного бар’єру в умовах, коли її енергія менша за висоту бар’єру (наприклад, тунелюючий струм, тунелюючий ефект).
-
(перен., техн.) Такий, що забезпечує проходження даних або сигналу через мережу чи систему шляхом інкапсуляції одного протоколу в інший (наприклад, тунелюючий протокол).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тунелюючий, р. тунелюючого, д. тунелюючому, з. тунелюючого, о. тунелюючим, м. тунелюючім