1. (фіз.) Такий, що має властивість тунелювання — подолання мікрочастинкою потенційного бар’єру в умовах, коли її енергія менша за висоту бар’єру (наприклад, тунелюючий струм, тунелюючий ефект).
2. (перен., техн.) Такий, що забезпечує проходження даних або сигналу через мережу чи систему шляхом інкапсуляції одного протоколу в інший (наприклад, тунелюючий протокол).