Значення
-
Діалетна назва дзвінкого, різкого звуку, що нагадує удар металу об метал або стукіт дятла.
-
Рідкісне позначення процесу або дії від дієслова “тукати” (стукати, бити).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тукання, р. тукання, д. туканню, з. тукання, о. туканням, м. туканні, к. тукання