тукання БукваТ 1. Діалетна назва дзвінкого, різкого звуку, що нагадує удар металу об метал або стукіт дятла. 2. Рідкісне позначення процесу або дії від дієслова “тукати” (стукати, бити). Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←схлинутисхістоцерка→