1. (розм.) Досить туго, з помірним натягом або стисненням.
2. (перен., розм.) Про стан, коли важко, неприємно на душі; сумно, пригнічено.
тугенько
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Досить туго, з помірним натягом або стисненням.
2. (перен., розм.) Про стан, коли важко, неприємно на душі; сумно, пригнічено.
Відсутні