туба

1. Духовий мідний музичний інструмент низького регістру з широким конічним каналом, чашоподібним мундштуком і вентильним механізмом.

2. М’яка металева або пластикова ємність, зазвичай циліндричної форми з закриваючимся отвором, для зберігання та видавлювання в’язких речовин (наприклад, крему, фарби, тіста).

3. Рідко вживана назва для труби великого діаметра, що служить каналом для рідин, газів або сипких матеріалів.