Значення
-
Духовий мідний музичний інструмент низького регістру з широким конічним каналом, чашоподібним мундштуком і вентильним механізмом.
-
М’яка металева або пластикова ємність, зазвичай циліндричної форми з закриваючимся отвором, для зберігання та видавлювання в’язких речовин (наприклад, крему, фарби, тіста).
-
Рідко вживана назва для труби великого діаметра, що служить каналом для рідин, газів або сипких матеріалів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. туба, р. туби, д. тубі, з. тубу, о. тубою, м. тубі, к. тубо