Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. цирульник, р. цирульника, д. цирульникові, з. цирульника, о. цирульником, м. цирульникові, к. цирульнику
Походження слова (Етимологія)
Слово «цирульник» походить від латинського «circulus», що означає «(маленьке) коло». Це пов’язано з тим, що в давнину цирульники (перукарі) часто використовували круглі тазики або інші круглі предмети у своїй роботі. Також існує зв’язок зі словом «циркуль», оскільки обидва слова мають спільне походження від того ж латинського кореня.