цифра

[t͡sɪfrɑ] Іменник

Буква:Ц

Значення

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. цифра, р. цифри, д. цифрі, з. цифру, о. цифрою, м. цифрі, к. цифро

Походження слова (Етимологія)

Слово «цифра» в українській мові означає символ для позначення числа. Воно походить з німецької мови через польське посередництво. Німецьке слово Ziffer, у свою чергу, походить від середньовічного латинського cifra, яке запозичене з арабської ṣifr, що означає «порожній» або «нуль». Арабське слово є калькою з давньоіндійського śūnyá, що також означає «порожній». Спочатку слово «цифра» стосувалося нуля, а згодом поширилося на всі числові символи. Також існує омонім «цифра» (з наголосом на перший склад), що означає «вензелі з нашитих шнурків на верхньому одязі», яке походить з угорської мови.
Споріднені слова:число, нуль, шифр

Більше записів