Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. циб, р. циба, д. цибові, з. циба, о. цибом, м. цибі, к. циб
Походження слова (Етимологія)
Слово «циб» має кілька значень. Як вигук воно передає різкий стрибок або переступання через щось. Також існує іменник «циб» — кінці жіночого головного убору (перемітки, рантуха), зав’язані в петлю. Етимологія не зовсім ясна. Припускають зв’язок з польськими «cyby» (довгі ноги) та «dzyby» (те саме), а також з українським «диби» (ходулі). Можливо, це експресивне утворення, де звукові зміни (д → ц, і → и) пояснюються виразністю. Також висловлюється гіпотеза про зв’язок з праслов’янським *серь/сірь, сіра (ціп). Інше значення — прислівник «циб» у значенні «коли, тоді як, для того щоб», яке, можливо, споріднене з грецьким «ποῖ» (куди, куди-небудь).