тризубий

[trɪzubɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який має три зубці, виступи або роздвоєння на кінці (про предмети, форми).

  2. Який містить зображення тризуба (державного герба України) або стосується його.

  3. У поєднанні “тризубий орел”: геральдичний орел, на грудях якого зображено невеликий щиток із тризубом (символ Української держави 1918 року або сучасної України).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тризубий, р. тризубого, д. тризубому, з. тризубого, о. тризубим, м. тризубім

Більше записів