1. Властивість мовної одиниці (зокрема слова, словосполучення) мати три різних значення або смислові відтінки.
2. У логіці та семіотиці — характеристика знаку, який може сприйматися в трьох різних аспектах або відношеннях (наприклад, синтаксичному, семантичному, прагматичному).
3. У літературознавстві та мистецтві — наявність трьох основних рівнів інтерпретації або смислових пластів у творі.