Значення
-
(релігійне) Властивість Бога, що полягає в існуванні трьох осіб (Отець, Син і Святий Дух) в одній сутності; доктрина про єдність Бога в трьох іпостасях.
-
(філософське, символічне) Органічна єдність трьох складових частин, елементів або аспектів чогось, що утворює цілісність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триєдиність, р. триєдиності, д. триєдиності, з. триєдиність, о. триєдиністю, м. триєдиності, к. триєдиносте