Значення
-
(філос.) Фундаментальна онтологічна категорія, що означає здатність буття чи матерії зберігатися, існувати в часі, продовжуватися; перманентність, довготривалість.
-
(книжн., рідк.) Термін для позначення тривалого, затяжного перебігу чого-небудь (наприклад, хвороби, стану).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тривання, р. тривання, д. триванню, з. тривання, о. триванням, м. триванні, к. тривання