Значення
-
(хімія) Здатність атома, молекули або хімічного елемента утворювати три хімічні зв’язки, з’єднуючись з трьома атомами інших елементів; властивість бути тривалентним.
-
(лінгвістика) Властивість дієслова мати три обов’язкові семантичні актанти (учасники дії), які зазвичай реалізуються в реченні як підмет, прямий додаток і непрямий додаток (наприклад: “Він [хто?] дав їй [кому?] книгу [що?]”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тривалентність, р. тривалентності, д. тривалентності, з. тривалентність, о. тривалентністю, м. тривалентності, к. тривалентносте