1. (хімія) Здатність атома, молекули або хімічного елемента утворювати три хімічні зв’язки, з’єднуючись з трьома атомами інших елементів; властивість бути тривалентним.
2. (лінгвістика) Властивість дієслова мати три обов’язкові семантичні актанти (учасники дії), які зазвичай реалізуються в реченні як підмет, прямий додаток і непрямий додаток (наприклад: “Він [хто?] дав їй [кому?] книгу [що?]”).