Значення
-
Трикутний головний убір з опущеними вниз полями, що був поширений у деяких європейських арміях у XVII–XVIII століттях.
-
Рідкісне прізвисько або прізвище, що може вказувати на характерну зовнішність або особу, яка носила такий головний убір.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триух, р. триуха, д. триухові, з. триух, о. триухом, м. триухові, к. триуху