Значення
-
Власна назва персонажа українського народного казкового фольклору, зокрема казки «Котик та Півник», де виступає одним з антагоністів; фігура, що втілює хижацьку загрозу (лисицю, вовка тощо) і за допомогою повторюваного звуконаслідувального заклику «Трюх-трюх!» намагається виманити головного героя (півника) з безпечного притулку.
-
Узагальнене позначення хижака, небезпечного обманщика, що використовує хитрість і повторювані звуки для залучення жертви, що походить із зазначеної казкової традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трюх-трюх, р. трюха-трюха, д. трюхові-трюхові, з. трюха-трюха, о. трюхом-трюхом, м. трюхові-трюхові, к. трюху-трюху