Значення
-
Вміння виконувати трюки; майстерність у демонстрації спритних, незвичайних прийомів, складних фізичних вправ (у цирковому мистецтві, спорті тощо).
-
Перен. Нещира, облудна поведінка, спрямована на досягнення мети шляхом хитрого викрутасу, обману; лукавство, хитрість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трюкацтво, р. трюкацтва, д. трюкацтву, з. трюкацтво, о. трюкацтвом, м. трюкацтві, к. трюкацтво