1. Стосовний до трюкача, властивий йому; призначений для виконання трюків.
2. Схожий на трюк, що має характер трюка; хитромудрий, спритний, але неглибокий за змістом.
трюкацький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови