триття

[trɪttjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Фізичний процес взаємодії поверхонь тіл, що рухаються або намагаються рухатися одна відносно одної, який супроводжується силою опору руху.

  2. Механічна дія, що полягає у натиранні, терті одного предмета об інший або об поверхню.

  3. У техніці та машинобудуванні — стан або явище зношування деталей внаслідок їх взаємного переміщення під навантаженням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. триття, р. триття, д. триттю, з. триття, о. триттям, м. тритті, к. триття

Більше записів