триття

1. Фізичний процес взаємодії поверхонь тіл, що рухаються або намагаються рухатися одна відносно одної, який супроводжується силою опору руху.

2. Механічна дія, що полягає у натиранні, терті одного предмета об інший або об поверхню.

3. У техніці та машинобудуванні — стан або явище зношування деталей внаслідок їх взаємного переміщення під навантаженням.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |