тритакт

1. (техн.) Тритактний двигун внутрішнього згоряння, робочий цикл якого відбувається за три такти (оберти колінчастого вала) замість чотирьох у класичних конструкціях.

2. (муз.) Музичний розмір на три долі, що об’єднуються в одну метричну групу; тридольний такт.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |