трисвятий

1. (у християнстві) епітет Бога, що підкреслює його абсолютну, триразову святость; традиційне словосполучення — «Трисвята Пісня» або «Трисвяте» — молитва «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас».

2. (переносно, книжн.) надзвичайно святий, благословенний; той, що викликає благоговійну повагу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |