Триступінчастість — властивість за значенням прикметника «триступінчастий»; наявність трьох послідовних рівнів, стадій або щаблів у будові, розвитку чи функціонуванні чогось.
Триступінчастість — у лінгвістиці: категорія прикметника, що виражає три ступені інтенсивності ознаки (позитивний, вищий, найвищий), характерна для деяких мов.
Триступінчастість — у техніці, архітектурі тощо: конструктивна або композиційна особливість об’єкта, що складається з трьох чітко виражених, часто поступово зменшуваних або збільшуваних частин (ярусів, рівнів).