триступеневість

Властивість або характеристика системи, процесу чи структури, що складається з трьох послідовних або ієрархічних рівнів, стадій, щаблів.

У системі освіти — організаційний принцип, за яким освітній процес поділяється на три рівні: бакалаврат, магістратура та докторантура (аспірантура).

У контексті виборчих систем або конкурсних процедур — порядок, за яким відбір, обрання чи оцінювання відбувається в три тури, етапи чи ступені.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |