Значення
-
Властивість або характеристика системи, процесу чи структури, що складається з трьох послідовних або ієрархічних рівнів, стадій, щаблів.
-
У системі освіти — організаційний принцип, за яким освітній процес поділяється на три рівні: бакалаврат, магістратура та докторантура (аспірантура).
-
У контексті виборчих систем або конкурсних процедур — порядок, за яким відбір, обрання чи оцінювання відбувається в три тури, етапи чи ступені.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триступеневість, р. триступеневості, д. триступеневості, з. триступеневість, о. триступеневістю, м. триступеневості, к. триступеневосте