тришаровість

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю трьох окремих шарів, пластів або рівнів, які утворюють структуру чогось.

2. У геології, будівництві, матеріалознавстві та інших технічних сферах — структура об’єкта (наприклад, ґрунту, покриття, панелі), що складається з трьох чітко розрізнюваних шарів з різними властивостями.

3. У мистецтві, дизайні або композиції — принцип організації, за якого елементи розташовуються або сприймаються на трьох різних планах (передньому, середньому, задньому) або рівнях для створення глибини та об’ємності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |