Значення
-
Властивість поетичного твору (переважно народної пісні), що складається з трьох рядків, які утворюють завершену строфу або її частину.
-
Термін у фольклористиці та літературознавстві для позначення трирядкової будови вірша або музичної фрази як характерної риси певних жанрів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трирядковість, р. трирядковості, д. трирядковості, з. трирядковість, о. трирядковістю, м. трирядковості, к. трирядковосте