трирозмірність

Властивість об’єкта, що має три виміри (довжину, ширину та висоту), що забезпечує його об’ємність і просторову форму, відмінну від площини.

У техніці та мистецтві — спосіб відтворення або зображення об’єкта з ефектом об’ємності та глибини простору (наприклад, 3D-графіка, стереоскопія).

У переносному значенні — повнота, багатогранність, глибина розкриття явища, образу чи характеру.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |