1. Властивість або стан, що характеризується наявністю трьох окремих рівнів, які формують ієрархічну або послідовну структуру.
2. (У спеціальних термінологіях) Організаційний, управлінський або структурний принцип, за яким система, модель або процес поділяються на три основні рівні (наприклад, стратегічний, тактичний, операційний у менеджменті; центральний, регіональний, місцевий у державному управлінні).