Значення
-
Властивість або стан, що характеризується наявністю трьох окремих рівнів, які формують ієрархічну або послідовну структуру.
-
(У спеціальних термінологіях) Організаційний, управлінський або структурний принцип, за яким система, модель або процес поділяються на три основні рівні (наприклад, стратегічний, тактичний, операційний у менеджменті; центральний, регіональний, місцевий у державному управлінні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трирівневість, р. трирівневості, д. трирівневості, з. трирівневість, о. трирівневістю, м. трирівневості, к. трирівневосте