триптих

[trɪptɪx] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Твір образотворчого мистецтва (картина, гравюра, різьблення тощо), що складається з трьох частин, об’єднаних спільною темою, сюжетом або композицією, причому центральна частина зазвичай є головною, а бічні доповнюють її.

  2. У літературі — твір (наприклад, три романи або три п’єси), що складається з трьох самостійних частин, об’єднаних загальною ідейно-тематичною спрямованістю або героями.

  3. У музиці — інструментальний твір, що складається з трьох контрастних частин, або трилогія вокальних, оперних творів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. триптих, р. триптиха, д. триптихові, з. триптих, о. триптихом, м. триптихові, к. триптиху

Більше записів