1. У давньогрецькій мові — іменник, що має три різні відмінкові форми (наприклад, у трьох відмінках збігаються закінчення).
2. У лінгвістиці — тип відмінювання, характерний для таких іменників.
триптот
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |