Значення
-
У генетиці: послідовність із трьох нуклеотидів у складі ДНК або РНК, що кодує одну амінокислоту або сигнал початку/закінчення синтезу білка.
-
У фізиці: стан квантової системи (наприклад, електрона в атомі), що характеризується сумарним спіном, рівним одиниці.
-
У поезії: строфа з трьох рядків, що об’єднані спільною римою або темою; терен.
-
У музиці: група з трьох нот однакової тривалості, що виконуються за час двох нот такої ж тривалості в звичайному розмірі.
-
У медицині та біології: три одночасно народжених дитини (трійня) або три клітини, що утворилися в результаті одного поділу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триплет, р. триплета, д. триплетові, з. триплет, о. триплетом, м. триплеті, к. триплете