триокис

[trɪokɪs] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Хімічна сполука, що містить три атоми кисню в молекулі, зазвичай стосовно оксидів, де один атом елемента поєднаний з трьома атомами кисню (наприклад, триокис диазоту N₂O₃).

  2. Рідковживана назва для оксидів, у яких валентність центрального елемента відповідає трійці, або які утворюються при певних умовах окиснення (наприклад, триокис сірки SO₃).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. триокис, р. триокису, д. триокисові, з. триокис, о. триокисом, м. триокисі, к. триокисе

Більше записів