Значення
-
Триногість — властивість або стан, коли об’єкт має три опори, ноги або точки підтримки; триногості.
-
Триногість — у техніці та біоніці: характеристика стійкості та рівноваги конструкції чи організму, що забезпечується трьома опорними елементами.
-
Триногість — у мистецтві та архітектурі: композиційний принцип або форма, що базується на трьох опорних або домінуючих елементах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триногість, р. триногості, д. триногості, з. триногість, о. триногістю, м. триногості, к. триногосте