Триногість — властивість або стан, коли об’єкт має три опори, ноги або точки підтримки; триногості.
Триногість — у техніці та біоніці: характеристика стійкості та рівноваги конструкції чи організму, що забезпечується трьома опорними елементами.
Триногість — у мистецтві та архітектурі: композиційний принцип або форма, що базується на трьох опорних або домінуючих елементах.